Зміни до постанови КМУ №413, що відновлюють право учасникам АТО на першочергове отримання земельних ділянок, набули законної сили! – Спільна перемога волонтерів та ветеранів АТО! – Українці Разом!

1. Роз’яснення в загальних рисах, як проходить процедура виділення с/г землі військовому АТО (процедура подачі заявки на землю, куди вона потрапляє, хто виносить рішення про виділення землі, у яких випадках можуть відмовити у виділенні землі).

Згідно ч.1 ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у таких розмірах:

• • для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
  • для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;
  • для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;
  • для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;
  • для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;
  • для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах вищезазначених норм провадиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗКУ ). Це означає, що ви маєте право отримати у приватну власність 6 земельних ділянок різного цільового призначення (згідно з переліком ст. 121 ЗКУ). Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

ПОРЯДОК:

1. Отримання інформації про вільні земельні ділянки (на сайті Кадастрової карти, звернутися до державного кадастрового реєстратора (Держгеокадастр)) та замовити викопіювання з кадастрової карти або плану.

1. Подання клопотання:

1. до місцевої ради (якщо це стосується земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);
2. до районної держадміністрації (якщо це стосується земель державної власності поза межами населених пунктів);
3. до Головного управління Держгеокадастру в області (якщо це стосується земель для ведення особистого селянського господарства або садівництва державної власності поза межами населених пунктів).

У клопотанні слід зазначити цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання слід прикласти:

• • копію Вашого паспорту та ідентифікаційного коду, копію посвідченя УБД або довідки про участь в АТО, або витяг з наказу
  • вищезгадані викопіювання з державного кадастру як графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки,
  • у випадку вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб, — необхідно отримати погодження землекористувача,
  • у випадку надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, — документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, в тому числі довідки з земельного кадастру про те, що раніше ви не реалізовували своє право на безоплатне отримання земельної ділянки, — це передбачено ч. 6 ст. 118 ЗКУ!

Клопотання має бути розглянуте у місячний строк та за підсумками розгляду має бути надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивована відмова у його наданні.

Підставою відмови (ч. 7 ст. 118 ЗКУ) у наданні такого дозволу може бути ЛИШЕ невідповідність місця розташування об’єкта вимогам:

– законів,

– прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів,

– генеральних планів населених пунктів,

– іншої містобудівної документації,

– схем землеустрою,

– техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць,

– проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

1. Розробка проекту землеустрою.

Після отримання дозволу, необхідно замовити розроблення проекту землеустрою.

Проект землеустрою розробляють землевпорядні організації. А безпосереднім виконавцем може бути лише особа, що має сертифікат інженера-землевпорядника, яка і визначить точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати, встановить межові знаки та складе кадастровий план земельної ділянки, проект землеустрою. Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті Держземагенства. З таким переліком ви можете ознайомитись на http://land.gov.ua/

У разі відсутності сертифікату у виконавця робіт проект землеустрою буде вважатись недійсним і державну реєстрацію земельної ділянки буде здійснити неможливо.

Укладіть із землевпорядною організацією договір, у якому чітко визначте вартість робіт та строки виконання. Іноді на етапі отримання дозволу виникає інша ситуація — ви чекали місяць, але не отримали жодної відповіді, а тим паче дозволу. У цьому разі знайте, що у Вас є право після спливу ще одного місяця з дня закінчення попереднього місячного строку, все ж таки замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу. Ви повинні тільки письмово повідомити орган, який Вам не надав відповідь, та додати до письмового повідомлення договір на виконання робіт із розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

1. Погодження проекту землеустрою.

Проект землеустрою підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом Держгеокадастру відповідно до ст. 186–1 ЗКУ.

У разі місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або на якій планується розташування об’єкта будівництва, необхідне також погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації.

Згадані органи зобов’язані протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту чи копії проекту землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою може бути лише невідповідність положень проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч. 5–7 ст. 186–1 ЗКУ ).

При погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки заборонено вимагати додаткові матеріали та документи, а також проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Вичерпний перелік документів до проекту землеустрою визначений статтею 50 Закону України “Про землеустрій”:

1. завдання на розроблення проекту землеустрою;
2. пояснювальна записка;
3. копія клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної;
4. дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
5. письмова згода землевласника, засвідчена нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
6. довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
7. матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
8. відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
9. копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об’єктів);
10. розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
11. розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
12. акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
13. акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
14. перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
15. викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
16. кадастровий план земельної ділянки;
17. матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);
18. матеріали погодження проекту землеустрою.

Тільки у разі, якщо надання земельної ділянки планується здійснити за рахунок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, проект землеустрою підлягає обов’язковій експертизі, яка проводиться Держгеокадастром.

Для погодження проекту землеустрою можна також звернутись до Центру надання адміністративних послуг відповіного регіону.

1. Державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Для подальшої реєстрації земельної ділянки ви можете звернутись до державного кадастрового реєстратора із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки як самостійно або уповноважити на це землевпорядну організацію ( зазначивши це у договорі).

До заяви в цих випадках додається:

1. копія Вашого паспорту,
2. ідентифікаційного коду,
3. договору та довіреності діяти від Вашого імені,
4. погоджений проект землеустрою (за потреби, позитивний висновок експертизи),
5. документ, що підтверджує оплату за послуги з державної реєстрації земельної ділянки, строк розгляду заяви складає 14 днів.

Державний кадастровий реєстратор перевіряє вірність складення документів, визначає чи межі нової ділянки не порушують меж вже існуючих зареєстрованих ділянок, — та реєструє земельну ділянку у Державному земельному кадастрі і видає вам витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номеру.

1. Затвердження проекту землеустрою.

Подати відповідне клопотання з погодженим проектом землеустрою та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку до місцевої ради (якщо земельна ділянка у межах населеного пункту) або до місцевої державної адміністрації (якщо ні).

Вказані органи затверджують проект землеустрою.

Наступним їхнім кроком буде звернення до відповідного місцевого органу державної реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на обрану земельну ділянку.

Ви також маєте право самостійно звернутись до місцевих органів Державної реєстраційної служби України із такою заявою. (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

1. Прийняття рішення про безоплатну передачу земельної ділянки.

Після здійснення такої реєстрації місцева рада чи державна адміністрація приймають рішення про безоплатну передачу земельної ділянки з державної чи комунальної власності у Вашу власність. У рішенні повинні бути зазначені кадастровий номер, місце розташування та площа земельної ділянки.

1. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Останній крок — це державна реєстрація права власності тепер вже майже Вашої земельної ділянки.

Для цього Вам необхідно подати заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Таку заяву можна подати:

1. безпосередньо до Державної реєстраційної служби України (її територіальних реєстраційних служб), яка здійснює таку реєстрацію;
2. або до вже знайомого державного кадастрового реєстратора, який передасть її до Державної реєстраційної служби.

Також ви можете скористатись послугами Центрів надання адміністративних послуг.

До заяви додаються:

1. копія Вашого паспорту та ідентифікаційного коду,
2. засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
3. витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
4. документ про сплату державного мита;
5. документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав у розмірі.

Строк розгляду заяви — 5 робочих днів (ч. 5 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Виключний перелік підстав відмови у реєстрації зазначений у ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених згаданим Законом, заборонена.

Якщо всі документи надані та вірні, ви отримуєте Свідоцтво про право власності на земельну ділянку та витяг із державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і стаєте повноправним власником земельної ділянки.

ІІ. Про постанову Кабінету Міністрів № 413 від 07 червня 2017 року, що вона передбачала, які загрози несла, коли і яким чином її скасували.

Одним з нагальних питань на сьогодні є неналежна реалізація владою гарантій держави в отриманні учасниками АТО земельних ділянок.

Так, кожен учасник АТО, який знаходиться на передовій або уже демобілізований, має першочергове право отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства і розраховує на це.

В той же час, вже протягом кількох місяців учасники АТО у всіх областях України були позбавлені можливості реалізувати таке своє право, отримуючи відповіді від регіональних управлінь Держгеокадастру, що поперепони в цьому закладені в механізмі реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 р. № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».

Чисельні окремі звернення громадських об’єднань до відповідних компетентних органів та судів не вирішували цю проблему, навіть при винесенні судами рішень на користь учасників АТО про незаконність дій органів Держгеокадастру з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 р. № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», зобов’язання вчинити на користь учасників АТО дії по узгодження відповідної документації, – такі рішення не виконуються, а учасники АТО залишаються один на один з цією проблемою.

Ми, учасники бойових дій, волонтери і ветерани АТО та інші громадяни України вважали, що Постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 р. N 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», суперечить Конституції України, Земельному кодексу України, а саме:

Стаття 14. Конституції України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 116. Земельного кодексу України. Підстави набуття права на землю.

Стаття 117. Земельного кодексу України. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність.

Стаття 118. Земельного кодексу України. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Стаття 121. Земельного кодексу України. Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Стаття 122. Земельного кодексу України. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Учасники АТО продовжували отримувати відмови в отриманні земельних ділянок від регіональних управлінь Держгеокадастрів різних областей, де аргументом для відмови є Постанова КМУ № 413 від 07.06.2017 року. Це викликало соціальну напругу та  недовіру до обіцянок влади, яка продовжувала зростати.

В Постанові КМУ № 413 від 07.06.2017 року прописано, що першочергово надавати земельні ділянки учасникам АТО. В той же час, реалізація цього заблокована іншими її положеннями Постанови КМУ № 413 від 07.06.2017 року, зокрема іншим першочерговим проведенням аукціонів з продажу земельних лотів в оренду.

Ми вважали цю ситуацію по відношенню до учасників АТО неприпустимою, яку можуть використати реваншисти, інші політичні діячі та дестабілізувати ситуацію всередині країни.

З метою захисту прав та інтересів учасників АТО в сфері земельних правовідносин,  деескалації серед учасників АТО соціальної напруги з вищевказаної проблематики, 21 вересня 2017 року звернулись з вимогою до Кабміну на найближчому засіданні Уряду негайно скасувати Постанову Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 р. № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», чого Кабміном зроблено не було, в зв’язку з чим в жовтні 2017 року відбулися мирні акції як під будівлею Кабміну, так і по всій Україні в підтримку такого звернення до Кабміну.

В результаті було знайдено компроміс в цьому питанні – внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 р. № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», вивівши учасників АТО за межі дії закладених в ній перепон.

Тривалий час погоджень таких змін у структурах виконавчої влади та чисельні обіцянки та їх невиконання вселив недовіру до Кабміну в цьому питанні, тому 10 січня 2018 року знову відбулося мирне зібрання учасників АТО під будівлею Кабміну з вимогою винести вищевказане  питання зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 р. № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» на засідання Уряду і вже 17 січня 2018 року такі зміни були прийняті Урядом (Постанова від 17 січня 2018 року № 18 «Про внесення змін до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними»). На сайті Кабміну така постанова є, оприлюднення її в газеті  «Урядовий кур’єр» від 23 січня 2018 року є, що дає право кожному учаснику антитерористичної операції відновити справедливість в питанні першочергового отримання земельних ділянок гарантованого державою .

ІІІ. Які існують типові способи махінацій із с/г землею, коли учасник АТО її не може отримати (які були випадки).

Вже більше півроку було неможливо отримати учаснику АТО землю с/г призначення для ведення особистого селянського господарства через перепони, закладені в Постанові Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 р. № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» – зокрема першочерговим проведенням аукціонів з продажу земельних лотів в оренду, а потім по квоті 25% від об’єму проданої в оренду землі за попередній квартал мало б передаватись у власність громадянам, в тому числі і учасникам АТО. Але аукціони або не проводились взагалі, або їх кількість проданої в оренду землі за попередній квартал була мізерною, що ставало на заваді як визначення такої квоти, так і виділення землі у власність безоплатно.

Це і була (і поки ще є) сама велика махінація із с/г землею з боку держави, коли учасник АТО позбавлявся можливості її отримати.

Інші способи махінацій – це і незаконні операції в кадастрі з землею, яка мала б призначатись для учасників АТО, але фактично знаходилась в користування інших осіб на підставі незаконно укладених договорів оренди, зловживання на стадії розробки проекту землеустрою, коли за вказівкою місцевих «князьків» землевпорядні організації відмовлялись робити проект землеустрою чи затягували такий процес тощо.

• На Кіровоградщині учасники АТО намагалися отримати с/г землю у розмірі 80 га, натомість вона була передана фізичним особам, які в свою чергу передали в оренду фермерському господарству. Чи існує така практика в інших областях, коли майже  “наввипередки” землю передають іншій особі, аби її не отримав учасник АТО?

Є такі непоодинокі випадки… В такому випадку відбуваються звернення до судів про визнання таких угод недійсними та рішень відповідних органів незаконними… Але це не дає миттєвого і навіть позитивного результату, адже з одного боку це тривалий судовий процес, а з іншого – потужна фінансова підтримка цього процесу з боку таких «ділків». Все це є наслідком тривалих до цього зловживань у сфері земельних відносин, в роботі самого кадастру та неналежного відображення в ньому фактичного стану справ із земельними ділянками…

• З якими проблемами стикаються учасники АТО в Держгеокадастрі? Чи ефективно працює цей орган (ваше суб’єктивне бачення)?

Основною проблемою останнього часу, коли взагалі було неможливо отримати учаснику АТО землю с/г призначення для ведення особистого селянського господарства, були вищесказані перепони, закладені в Постанові Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 р. № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».

На сьогодні за спільним наполяганням учасників АТО прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 18 «Про внесення змін до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», яка вивела учасників АТО за межі встановлених перепон.

Натомість така Постанова ще не запрацювала…

Як буде виконуватись чинне законодавство після таких змін, час покаже…

Але ми не сподіваємось, що не знайдуться нові штучно закладені перепони в отриманні учасниками АТО, в тому числі і на законодавчому рівні.

Варто зазначити наступне: чи належить питання виділення землі для учасників АТО до компетенції органів Держгеокадастру чи до компетенції органів місцевого самоврядування, його вирішення завжди відбувалось з виникнення та вирішення з цим проблем майже на кожному етапі цього процесу.

І лише відстоювання своїх прав як єдина об’єднуюча та рушійна сила (як це відбулось із спільною багатомісячною роботу над внесенням змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 р. № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними») є гарантією того, що права учасників АТО будуть захищені та належним чином реалізовані!

Чи ефективно працює цей орган?!

В деяких областях за останній час, зокрема за наполяганням спільноти учасників АТО, в зв’язку з неналежним виконанням своїх обов’язків по відношенню до учасників АТО змінювались керівники регіональних підрозділів Держгеокадастру…

Але не потрібно ходити далеко, а взяти до уваги період часу з моменту прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 р. № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» – чисельні рішення суддів про незаконність відмов органів Держгеокадастру з посилання на цю Постанову такими органами не виконувались…

Тут і не потрібно суб’єктивного бачення! Не може бути ефективною робота органу, який керується не Конституцією та законами України, а підзаконними нормативними актами у своїй роботі, яким є Постанова Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», який не виконує рішень судів, прийнятих на підставі Конституції та законів України, а керується вказівками вищого керівництва.

Діяльність Держгеокадастру є не лише неефективною, а і протизаконною.

А з суб’єктивної точки зору – діяльність її керівників, а також тих, чиї вказівки вони виконували, є аморальною по відношення до учасників АТО – захисників нашої державності, суверенітету та територіальної цілісності.

Додаткова інформація на офіційному сайті ВОУ АТО «УКРАЇНЦІ-РАЗОМ!» www.ukrazom.org

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/uryad-znyav-obmezhennya-na-otrimannya-zemli-uchasnikam-ato